В.Г. Пуцко
АРХИТЕКТУРНЫЙ АНСАМБЛЬ КНЯЖЕГО ДВОРА В КИЕВЕ


В истории киевского городского строительства наиболее ранние каменные сооружения, открытые в результате археологических исследований, локализуются в пределах "го рода Владимира". Это древнейшее ядро Киева с его мощными укреплениями заключало в себе, в частности, Десятинную церковь и княжеские дворцовые постройки, Янчин (Андреевский) и Федоровский монастыри, возникновение которых относится уже к первой поло вине XII в.

В.И. Пиоро

Попередні результати археологічного вивчення

північної прибудови Кирилівської церкви ХІІ ст. у Києві

Протягом 19 серпня – 10 вересня 2005 р. у рамках виконання робіт по заміні гідроізоляції та надвірного покриття Кирилівської церкви ХІІ ст., з північного її боку, було проведено детальне археологічне вивчення прибудови давньоруського часу, що із значними реконструкціями функціонувала до нового часу.
На відміну від південної прибудови, дослідження якої були проведені в середині – другій половині ХХ ст., аналогічна споруда на північ від Кирилівської церкви до цьогорічних робіт повністю не відкривалась й реконструювалась дослідниками лише в загальних рисах.

І.І. Мовчан, Я.Є. Боровський, С.І. Климовський
Дослідження трипільського поселення і
давньоруських укріплень у Києві в 1996 році


У польовий сезон 1996 р. Старокиївською експедицією здійснювались охоронні археологічні дослідження поблизу Львівської площі у Києві по вулиці Стрітенській, 10 (П. Осипенко) на ділянці близько 1500 м2.

Е.Ю. Медникова, А.Н. Егорьков
Штукатурные растворы двух древнекиевских церквей на Кудрявце




Предметом настоящей работы явилась сохранившаяся в ИИМК РАН часть, вероятно незначительная, коллекции штукатурных фрагментов с настенной живописью, принадлежащих двум неидентифицированным киевским домонгольским храмам, руины которых вскрыты в местности, ныне называемой Кудрявец: церкви на усадьбе Художественного института и церкви на Вознесенском спуске. Коллекция собрана при раскопках обоих памятников М.К. Каргером в 1947 г. [Каргер, 1950; Каргер, 1961]. Точное число отобранных и утерянных фрагментов установить не удалось, поскольку, за исключением чертежей, материалы, связанные с данными памятниками, в Рукописном архиве ИИМК РАН отсутствуют. Однако, судя по публикации М.К. Каргера [Каргер, 1950, с. 210, 226], фрагментов настенной живописи было собрано значительно больше.

И.И. Малышевскій
О церкви и иконЂ св. Богородицы подъ названіемъ „Пирогощи“,
упоминаемыхъ въ лЂтописяхъ и въ сло†о Полку ИгоревЂ


Въ лЂтописяхъ и въ сло†о Полку Игоре†есть нЂсколько краткихъ и въ нЂкоторомъ отношеніи загадочныхъ извЂстій о церкви и иконЂ подъ названіемъ „Пирогощи“. Разъясненіе этихъ извЂстій, насколько оно возможно, — хотя бы только въ смыслЂ вЂроятныхъ выводовъ, — составляетъ цЂль настоящихъ замЂтокъ.