Каталог статей

РОЗВИТОК НАРОДНОГО ЖИТЛА НА ПОДІЛЛІ (ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ)

Sun, 25 Oct 2009 06:40:37 GMT

РОЗВИТОК НАРОДНОГО ЖИТЛА НА ПОДІЛЛІ (ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ)
Історія розвитку народної архітектури Поділля являє собою невід’ємну складову історичного процесу становлення всієї етнографічної науки і водночас є одним із шляхів пiзнання її витокiв, особливостей, сутностi. Як окремий напрямок історико-культурних досліджень вона почала формуватися у кінці ХІХ століття. Але відомості з історії народної архітектури протягом значного часу подавалися не окремо, а в загальнодержавному змісті з причин довготривалої підпорядкованості української науки російській.
Виокремлення наукових досліджень з історії житла різних історико-етнографічних регіонів, зокрема і Поділля, в окремий науковий напрям стало закономірним явищем і етапом в розвитку незалежної української науки. Дослідження його витоків, особливостей як окремого соціокультурного явища, набуває особливого сенсу в зв’язку прагненням відобразити історичний розвиток житлобудування всієї України [1, с. 3]. Включення історико-архітектурних досліджень Поділля в загальнокультурний контекст української держави, сприятиме розвитку цього напряму в цілому.

Терский С.В. Багатий будинок золотоординського часу на городищі у Пересопниці.

Thu, 20 Aug 2009 18:50:30 GMT

У 1994 році Волинська археологічна експедиція Львівського історичного музею продовжувала вивчення пам’яток княжої доби на території краю. Основним об’єктом стаціонарних розкопок була літописна Пересопниця.

Петрик А.М. Археологічні дослідження Науково-дослідної лабораторії археології та краєзнавства ДДПУ ім. Івана Франка.

Thu, 20 Aug 2009 18:47:34 GMT

Дрогобицький педагогічний університет імені Івана Франка є одним із провідних педагогічних навчальних закладів західноукраїнського регіону. Серед багатьох напрямків наукових досліджень тут важливе місце посідає історична наука, зокрема археологія, що вивчає найдавніший та найбільш тривалий період існування людства.

ГАЛЬЧЕВСЬКА Г.С.(м. Вінниця) ЕТНОГРАФІЧНА КОЛЕКЦІЯ ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

Thu, 25 Jun 2009 18:23:37 GMT

ГАЛЬЧЕВСЬКА Г.С.(м. Вінниця) ЕТНОГРАФІЧНА КОЛЕКЦІЯ ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

Основний фонд Вінницького краєзнавчого музею нараховує 71803 одиниці збереження.

Значне місце у фондовій колекції займають предмети побуту та етнографії, число яких складає 1858 одиниць збереження, що інформують про походження, етнічну історію, господарську діяльність, побут і культуру народів Поділля.

КОВАЛЬ О. I. (м. Гнівань Тиврівського р-ну) З ІСТОРІЇ ОБРОБІТКУ КАМЕНЮ В м. ГНІВАНІ

Thu, 25 Jun 2009 18:21:48 GMT

КОВАЛЬ О. I. (м. Гнівань Тиврівського р-ну) З ІСТОРІЇ ОБРОБІТКУ КАМЕНЮ В м. ГНІВАНІ

Обробіток каменю належить до рідкісного промислу. Одним із центрів монументально-меморіальної пластики, декоративного оздоблення, виробів садово-паркової архітектури є Гнівань.

Район кристалічних порід Побужжя від Вінниці, Гнівані до Печери має багато петрографічних та геологічних особливостей, що значно відрізняють його від інших дільниць кристалічної смуги. Цей район має багато ознак палеовулканічної діяльності.

ЯВОРСЬКА О.Г.(м. Вінниця) ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ФАРБ НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ ПОДІЛЛЯ

Thu, 25 Jun 2009 18:18:49 GMT

ЯВОРСЬКА О.Г.(м. Вінниця) ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ФАРБ НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ ПОДІЛЛЯ

У південно-східній частині Поділля, де нині розташована Вінницька область, історія використання природних барвників сягає найдавніших давен. Про це свідчить, наприклад, масове поширення на цій території орнаментованої кераміки у поселеннях трипільської культури (IV—III тис. до н. є.). У фондовій колекції Вінницького краєзнавчого музею є трипільський посуд, розмальований чорною, червоною та білою фарбами. Крім гончарства, з використанням природних фарб пов'язано оздоблення житла, виготовлення одягу та взуття.

ДАНИЛЮК А. Г. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО ОЗДОБЛЕННЯ В ІНТЕР'ЄРІ ТРАДИЦІЙНОГО ЗАХІДНО-ПОДІЛЬСЬКОГО ЖИТЛА.

Thu, 25 Jun 2009 18:16:40 GMT

ДАНИЛЮК А. Г. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО ОЗДОБЛЕННЯ В ІНТЕР'ЄРІ ТРАДИЦІЙНОГО ЗАХІДНО-ПОДІЛЬСЬКОГО ЖИТЛА.

Традиційне народне житло Західного Поділля відзначається не тільки мальовничістю свого зовнішнього вигляду, але й багатством інтер'єру, оздобленого з мистецьким смаком. На формування його вплинуло архітектурно-художнє завершення житлових будівель, зведених з глини, соломи: планування їх; традицій розміщення предметів побуту в приміщеннях.

Косаківський В. А. "ПІЗНЬОТРИПІЛЬСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ ЧЕЧЕЛЬНИК НА ПОБУЖЖІ"

Thu, 25 Jun 2009 18:08:34 GMT

Косаківський В. А. "ПІЗНЬОТРИПІЛЬСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ ЧЕЧЕЛЬНИК НА ПОБУЖЖІ"

Під впливом антропогенного фактору в останній час нищиться цілий ряд пам'яток з стародавньої історії України. В зв'язку з цим особливо актуальним стає дослідження археологічних пам'яток, які зникають першими.
Однією з таких пам'яток є пізньотрипільське поселення Чечельник. Маловивченість пізньотрипільських поселень в даному регіоні Побужжя, останні дослідження велись у 1928 році1, а також, у зв'язку з тим, що пам'ятка руйнується (цукровим заводом, відгодівельним радгоспом), актуальність вивчення і публікації результатів подвоюється.
Поселення (рис. 1) — розташоване на лівому березі річки Савранки (правої притоки Південного Бугу), на південному схилі пагорба. З його північно-східного боку протікає невеличкий струмок, що впадає в р. Савранку. Із заходу поселення захищене глибоким яром, який підходить майже до річки. Лише на невеликій ділянці на північному заході є неширока неукріплена смуга, якою без особливих перешкод можна потрапити на поселення.

Гусєв С. О., Заєць І. І. "ТРИПІЛЬСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ ВОРОШИЛІВКА НА ПІВДЕННОМУ БУЗІ"

Thu, 25 Jun 2009 18:07:07 GMT

Гусєв С. О., Заєць І. І. "ТРИПІЛЬСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ ВОРОШИЛІВКА НА ПІВДЕННОМУ БУЗІ"
Трипільські поселення Побужжя здавна привертали увагу дослідників. Особливо успішний регіон в плані розвідної роботи. Натепер лише в межах Вінницької області відомо близько 300-т пунктів, причому майже третина з них належить розвинутому етапу культури. Однак, різні за обсягом розкопки проводилися на окремих з них (Немирів1 , Печера2 , Сандраки3 , Тростянець4). На широкій площі розкопаний Кліщів5 .
З 1975 р. автори ведуть стаціонарні комплексні дослідження поселення поблизу, с Ворошилівка Тиврівського р-ну Вінницької області. За цей час накопичений багатий археологічний матеріал, який дозволяє підготувати статтю узагальнюючого плану.

М.А. Сагайдак, І.Т. Черняков Лядські ворота Києва - оберт колеса світової історії

Thu, 25 Jun 2009 17:58:22 GMT

М.А. Сагайдак, І.Т. Черняков
Лядські ворота Києва - оберт колеса світової історії

6 грудня 1240 р. - взяття штурмом та руйнація Києва ордами хана Батия - важлива дата не тільки в історії Києва, України, але й всієї Східної Європи. Історичні наслідки цієї події виявились більш значними, ніж сумна доля столиці Київської Русі, зникнення одної з найбільших середньовічних держав у Європі. Ця подія мала свій вплив на весь подальший хід історичного процесу на широких теренах майже всього Старого Світу у Азії та Європі. Вирішальні події взяття Києва ханом Батиєм у 1240 р. проходили біля Лядських воріт Києва, які знаходились на території сучасного Майдану Незалежності.