Вітаю Вас Гість!
Середа, 26.07.2017, 07:27
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Київська область [17]
Різне [2]
Всі статті несортовані по регіонах

Наше опитування

Як ви оцінюєте збереженість архітектурної спадщини в Україні
Всього відповідей: 75

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Знайди відповідь

Друзі сайту

Каталог статей

Головна » Статті » Регіональні дослідження » Київська область

І.І. Мовчан, Я.Є. Боровський, С.І. Климовський Дослідження трипільського поселення і давньоруських укріплень у Києві в 1996 році
І.І. Мовчан, Я.Є. Боровський, С.І. Климовський
Дослідження трипільського поселення і
давньоруських укріплень у Києві в 1996 році


У польовий сезон 1996 р. Старокиївською експедицією здійснювались охоронні археологічні дослідження поблизу Львівської площі у Києві по вулиці Стрітенській, 10 (П. Осипенко) на ділянці близько 1500 м2.

Ця ділянка становила значний інтерес з точки зору дослідження історичної топографії давньоруського Києва, оскільки в цьому районі традиційно локалізується давня Львівська брама, а поруч, по Стрітенській, 9, раніше вже було розкрито частину рову давньоруських укріплень “міста Ярослава“ і одним із завдань розкопок 1996 р. була спроба простежити їх подальший напрям.

Разом з тим, на досліджувальній ділянці було виявлено укріплене поселення трипільської археологічної культури, окремі матеріали з якого зустрічались при спостереженні за будівельними роботами по вулиці Стрітенській, 13 у 1969-1970 рр., що дозволило В.О. Круцу віднести це поселення до лукашівського типу.

Нами поселення було зафіксовано приблизно на половині площі досліджувальної ділянки і його межі чітко визначались ровом, який проходив майже по її діагоналі. Рів починався біля південно-східного кута розкопу і йшов у напрямку Гончарного яру. Його досліджена довжина сягає 45 м. Надалі рів заходить під сучасні будівлі по вулиці В. Житомирській. Біля південно-східного кута розкопу знаходився і вхід до поселення. Глибина рову становила близько 1 м від денної поверхні трипільського часу, ширина не перевищувала 2,15 м, стінки похило спускались до дна під кутом 45°. На окремих ділянках по контуру рову у плані, по його стінках та дну зафіксовано залишки деревного тліну.

Заповнення рову - сірий слабогумусований однорідний суглинок з поодинокими вкрапленнями печини і вуглинок. Жодного фрагмента кераміки, як і кісток тварин, тут, незважаючи на те, що заповнення було вибрано до дна майже на 50% його довжини, не виявлено.

З напольного боку до рову прилягали дві круглі ями, у заповненні яких знайдено значну кількість печини, горілого дерева та 4 фрагменти трипільської кераміки, але визначити напевно характер з’єднання їх з ровом було неможливо через пошкодженість цієї ділянки сучасними комунікаціями.

На північний захід від рову, на території поселення, зафіксовано заглиблену частину будівлі, заповнення якої було насичено великою кількістю кераміки, черепашками Unio, кістками тварин, печиною та вугіллям. Тут також виявлено круглу яму діаметром 1,4 м і глибиною 0,9 м, яка не містила речового матеріалу.

На більшій частині площі поселення (де шар не пошкоджено сучасними спорудами) зафіксовано шар однорідного сірого суглинку з вкрапленнями печини і вуглинок, який містив виключно кераміку трипільського часу, що зустрічалась переважно у частині, прилеглій до материка. Вірогідно, він утворився внаслідок переміщення трипільського культурного шару з поселення при зведенні тут у XI ст. валу “міста Ярослава“, оскільки зверху його перекривав шар насипного материкового лесу завтовшки до 1 м, який є залишками підошви валу.

Рів цих укріплень XI ст. зафіксовано лише на невеличкій ділянці у південно-західному куті розкопу, але отримати його повноцінний розріз не вдалося, оскільки більша частина рову знаходиться вже за межами розкопу. Через це рів пройдено лише до глибини 3,6 м від давньої поверхні.

На цій ділянці рів було засипано спондиловою глиною у переміш з суглинком у два прийоми, про що свідчить наявність заточного прошарку, який, починаючись з глибини 1,5 м від давньої поверхні і повторюючи нахил стінок рову, поділяв його заповнення на дві частини. На цьому рівні також зафіксовано залишки дерев’яної конструкції (містка ?), яка проходила перпендикулярно рову.

З боку міста до рову прилягали дві невеликі (0,8ґ0,6 м, глибиною 0,5 і 0,4 м) прямокутні ями з прямовисними стінками, які знаходились вже під насипом валу. Жодних матеріалів тут не знайдено. Вірогідно, вони мали певне функціональне значення при викопуванні рову.

У заповненні рову виявлено як трипільську кераміку, так і XI-XII ст., а також фрагменти плінфи, овруцького шиферу, цем’янкового розчину, що дозволяє визначити час припинення його функціонування - XII ст. Це підтверджується також тим, що безпосередньо біля рову зафіксовано дві будівлі XII і XIII ст., які були зведені на насипу вже пониженого валу.

Крім цих будівель на дослідженій площі виявлено також 1 житло, 4 ями та заглиблену частину споруди, функціональне призначення якої визначити напевно не вдалося. Усі ці об’єкти датуються XII ст. Серед них досить цікавою є кругла яма, де під уламком жорна було сховано ніж, замок, цвяхи та інші залізні вироби, призначення яких через їх кородованість встановити важко. Яма мала діаметр 1,8 м, глибину 1 м, а її дно було обпалено.

Привертає увагу той факт, що при засипці рову та більшості давньоруських об’єктів було використано довізну спондилову глину.

На залишках валу також виявлено три господарчі споруди ХVІІ-ХVІІІ ст., що підтверджує повідомлення 1602 р. про існування в цьому районі будівель, зведених на валу. Загалом, дослідження по вул. Стрітенській, 10 підтвердили факт існування у районі Львівської площі трипільського поселення, дозволили встановити, що воно мало укріплення і частково визначити його межі, а також дали важливу інформацію щодо розташування укріплень Верхнього Києва давньоруського часу.





Джерело: http://www.rusarch.ru/movchan1.htm
Категорія: Київська область | Додав: Darkwia (25.06.2009)
Переглядів: 431 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: