Глiб Івакін, Сергiй Поляков
ВІДНОВЛЕННЯ ВИДАТНИХ ПАМЯТОК
ДАВНЬОРУСЬКОГО ЗОДЧЕСТВА В КИЄВІ


Проблема відновлення київських святинь, зруйнованих тоталітарними режимами у середині XX ст., викликла і викликає гострі суперечки. Адже собори можна розглядати і як пам‘ятки виключно стародавньої матеріальної культури, і як складний комплекс духовних і матеріальних цінностей, що існував і впливав на розвиток культури українського народу протягом багатьох століть.

Евгений Гутьяр
Первый христианский храм земли Русской


В нынешнем году исполняется 1060 лет первому летописному упоминанию о христианском храме на Руси — в “Повести временных лет” преподобного Нестора Летописца. Речь идет о киевской Ильинской церкви.
Ильинский храм — один из немногих очевидцев более чем тысячелетней истории развития славянской цивилизации. Но при этом он не “немой свидетель”: он мужественно делил непростую судьбу со своей землей и народом. Он знает обо всех радостях и горестях людских, ибо сюда, в Дом Божий, приходил люд на протяжении столетий “в радости сердца хвалить Бога” и в скорби душевной просить заступничества и покровительства у Вседержителя. Поэтому история Ильинской церкви — это живая история всей нашей земли, от формирования высшего государственного устройства до судеб простых поселян киевского Подола.
В древних русских летописях храм св. пророка Илии упоминается дважды. И оба этих упоминания содержатся у преподобного Нестора в его бесценной “Повести временных лет”.

К.Н. Гупало, Г.Ю. Ивакин
О РЕМЕСЛЕННОМ ПРОИЗВОДСТВЕ НА КИЕВСКОМ ПОДОЛЕ


В исторической литературе Подол единодушно рассматривается как главный ремесленный посад древнего Киева (1). Однако следов древнерусского ремесленного производства на Подоле археологически обнаружено было не так уж много(2). Поэтому мнение о Подоле, как о крупнейшем ремесленном районе Киева основывалось в основном на различных косвенных данных: например, удобное топографическое расположение района (близость к Днепру, устье р. Почайны), наличие небольших водото¬ков и некоторых видов сырья (глина), достаточно выразительный ремесленно-торговый характер Подола в XVI—XVII вв. (что нашло свое отражение в топонимике района — урочища Гончары, Кожемяки, Дегтяри ) и т. д.

И.А. Анисимов

Кам'яна архітектура Києва доби Петра Могили:
питання стилю




Вступ.

Доба Петра Могили зараз приваблює дослідників як через загальне зростання інтересу до вітчизняної історії, спричинене проголошенням незалежності України, так і в зв'язку з нещодавнім (1997 року) святкуванням 400-річного ювілею цього визначного діяча та його канонізацією православними церквами України. Діяльність славетного митрополита привела до реформування української православної церкви, піднесення культури, зокрема літератури та освіти, відбудови багатьох храмів - визначних пам'яток історії та архітектури Києва.

Хрестовоздвиженська церква. Відомо, що існуюча зараз церква Воздвиження Животворящого Хреста на Ближніх печерах Києво-Печерської лаври була споруджена 1700 року на кошти полтавського полковника Павла Герцика [1-8]. Освячена 13 вересня (ст. ст.) того ж року київським митрополитом Варлаамом Ясинським та архимандритом Лаври Іоасафом Кроковським [2].