Меню сайту
Категорії розділу
| Київська область [17] |
|
Різне
[2]
Всі статті несортовані по регіонах
|
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
| Київська область [17] |
|
Різне
[2]
Всі статті несортовані по регіонах
|
| Головна » Статті » Регіональні дослідження |
| У розділі матеріалів: 19 Показано матеріалів: 16-19 |
Сторінки: « 1 2 3 4 |
|
К.Н. Гупало, Г.Ю. Ивакин О РЕМЕСЛЕННОМ ПРОИЗВОДСТВЕ НА КИЕВСКОМ ПОДОЛЕ В исторической литературе Подол единодушно рассматривается как главный ремесленный посад древнего Киева (1). Однако следов древнерусского ремесленного производства на Подоле археологически обнаружено было не так уж много(2). Поэтому мнение о Подоле, как о крупнейшем ремесленном районе Киева основывалось в основном на различных косвенных данных: например, удобное топографическое расположение района (близость к Днепру, устье р. Почайны), наличие небольших водото¬ков и некоторых видов сырья (глина), достаточно выразительный ремесленно-торговый характер Подола в XVI—XVII вв. (что нашло свое отражение в топонимике района — урочища Гончары, Кожемяки, Дегтяри ) и т. д. |
|
И.А. Анисимов Кам'яна архітектура Києва доби Петра Могили: питання стилю Вступ. Доба Петра Могили зараз приваблює дослідників як через загальне зростання інтересу до вітчизняної історії, спричинене проголошенням незалежності України, так і в зв'язку з нещодавнім (1997 року) святкуванням 400-річного ювілею цього визначного діяча та його канонізацією православними церквами України. Діяльність славетного митрополита привела до реформування української православної церкви, піднесення культури, зокрема літератури та освіти, відбудови багатьох храмів - визначних пам'яток історії та архітектури Києва. |
|
Хрестовоздвиженська церква. Відомо, що існуюча зараз церква Воздвиження Животворящого Хреста на Ближніх печерах Києво-Печерської лаври була споруджена 1700 року на кошти полтавського полковника Павла Герцика [1-8]. Освячена 13 вересня (ст. ст.) того ж року київським митрополитом Варлаамом Ясинським та архимандритом Лаври Іоасафом Кроковським [2]. |
|
И.А. Анисимов Барокова реконструкція головних храмів Києва наприкінці XVII–на початку XVIII століття
Кінець XVII - початок XVIII століття знаменує період бурхливого будівництва в Києві. Завершення доби Руїни, відносна стабілізація життя створили передумови для небаченого з часів Київської Русі будівельного буму. Козацька старшина на чолі з гетьманами прагне утвердити перемогу православної віри на землях Гетьманщини зведенням нових храмів. Поруч із новим будівництвом набуває широкого розмаху перебудова у відповідності до нових смаків споруд великокнязівських часів, розпочата півстоліттям раніше за Петра Могили [1]. Зазнають більшої чи меншої реконструкції майже всі збережені на той час давньоруські споруди: Софійський [2], Успенський (у Печерській лаврі) [3-4] та Михайлівський Золотоверхий собори [5], Кирилівська, Трьохсвятительська (Василівська) [5], Троїцька надбрамна (у Печерській лаврі) [6], Десятинна [1] церкви. Перші три з названих споруд утворюють певну виділену групу. Особливістю реконструкції саме цих пам'яток є, зокрема, значне збільшення об'єму первісних будівель і зведення шести нових бань навколо первісної головної бані храму. Ці особливості не повторюються при реконструкції жодних інших давньоруських храмів на території України. |
